Про підводні камені обов’язкової процедури лістингу - Предметный разговор <!--%IFTH1%0%-->- Колонки и рубрики<!--%IFEN1%0%--> - Каталог статей - Акционерный вестник - Украина права акционеров Украина
Про підводні камені обов’язкової процедури лістингу
На фондовому ринку України відбувається перехід до ринкової моделі торгівлі цінними паперами. Головною проблемою цього процесу є відсутність прозорого та ефективного законодавства, яке забезпечило б основу для ринкової моделі фондового ринку. Прийняття змін до чинного законодавства є важливим кроком на цьому шляху.
Процедира лістингу = залучення інвесторів
17 вересня 2008 р. було прийнято Закон України "Про акціонерні товариства". Відповідно до ст. 24 цього Закону публічне акціонерне товариство зобов’язане пройти процедуру лістингу та залишатися в біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі.
Ініціатори змін пояснюють потребу у процедурі лістингу необхідністю залучення на ринок інвесторів. Якщо раніше акціїї були лише інструментом перерозподілу капіталу, то тепер їхня функція зміниться. Обов’язкова процедура лістингу дозволить інвесторам отримувати необхідну інформацію про акції та змусить емітентів виставляти для відкритого продажу навіть невеликі пакети акцій, а також виплачувати дивіденди інвесторам. За словами авторів змін, це дозволить зробити український фондовий ринок прозорішим і привабливішим для інвесторів. Професійні учасники ринку неоднозначно сприйняли це нововведення. Обов’язковий лістинг дозволить наповнити фондовий ринок реальним змістом, тобто цінними паперами. Крім того, це нововведення є ефективним інструментом залучення інвестицій, адже проходження суворої процедури лістингу свідчить про стабільність компанії. Проте запровадження обов’язкового лістингу для публічних акціонерних товариств фактично нівелює значення цієї процедури. Державна комісія з цінних паперів та фондового ри нку буде змушена знизити вимоги до емітентів, щоб забезпечити виконання публічними акціонерними товариствами вимог Закону про обов’язкове проходження лістингу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" лістинг - сукупність процедур з включення цінних паперів до реєстру організатора торгівлі і здійснення контролю за відповідністю цінних паперів та емітента умовам і вимогам, передбаченим правилами організатора торгівлі. Простіше кажучи, лістинг - внесення цінних паперів до біржового реєстру.
На фондовій біржі відбувається торгівля акціями компаній, які пройшли процедуру лістингу. Кожна фондова біржа встановлює свої вимоги до компаній, які планують продавати акції. Водночас в Україні Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановила мінімальні вимоги до компаній, що проходять процедуру лістингу для торгівлі акціями на фондовій біржі. Вимоги до котирувального списку
Мінімальні вимоги, передбачені для внесення акцій до котирувального списку першого рівня лістингу, такі: емітент існує не менше трьох років; вартість чистих активів емітента складає не менше 100 млн грн.; річний дохід від реалізації товарів, робіт, послуг за останній фінансовий рік становить не менше 100 млн грн.; ринкова капіталізація емітента не менше 100 млн грн.; кожен з останніх шести місяців з цінними паперами емітента укладалось не менше десяти біржових угод та виконувалось не менше десяти біржових контрактів, при цьому середньомісячна вартість біржових угод з цінними паперами емітента протягом останніх шести місяців складала не менше 1 млн грн.; загальна кількість акціонерів емітента не менше 500 осіб.
Вимоги до котирувального списку другого рівня дещо нижчі. Проте і вони є нездоланною перешкодою для новоствореного публічного акціонерного товариства, яке бажає пройти процедуру лістингу, як того вимагає Закон. Зокрема, незрозуміло, як новостворене товариство зможе виконати вимогу про те, що емітент має існувати не менше одного року.
Включення компанії до біржового реєстру після проходження процедури лістингу дає певні переваги. Найголовніші з них такі:
• довіра кредиторів та потенційних інвесторів до компанії; • оперативне надходження інвестицій через продаж додатково емітованих акцій на фондовій біржі; • встановлення ринкової вартості компанії; • підвищення попиту на акції.
Щоб пройти лістинг, компанія подає до фондової біржі відповідну заяву, установчі документи, інформацію про випуск цінних паперів та інші відомості, що підтверджують її відповідність вимогам лістингу. При цьому біржа може вимагати проведення аудиту компанії незалежними аудиторами. Лістинг на фондовій біржі та включення компанії до біржового реєстру здійснюються за плату. Третій рівень лістингу
Обов’язковий лістинг спрямований у першу чергу на розвиток фондового ринку України. Водночас він має підвищити рівень відкритості, а отже, і надійності публічних акціонерних товариств. Проте не всі відкриті акціонерні товариства зважаться на відкриття інформації та додатковий контроль з боку біржі та інвесторів, а тому будуть змушені реорганізуватись у приватні акціонерні товариства чи навіть товариства з обмеженою відповідальністю. Отже, незважаючи на важливу мету, яку переслідував законодавець, запроваджуючи обов’язкову процедуру лістингу, реалізація цієї ініціативи не позбавлена проблем.
Прагнучи полегшити обов’язковий лістинг для публічних акціонерних товариств і забезпечити дотримання ними вимог цієї процедури, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку пропонує створити тимчасовий третій рівень лістингу з мінімізованими вимогами, щоб дати реорганізованим та новоствореним публічним акціонерним товариствам час на адаптацію. На третьому рівні акції зможуть знаходитися лише протягом року з моменту внесення їх до біржового реєстру. Після цього папери перейдуть на перший чи другий рівень або ж взагалі будуть виключені з лістингу. Акції компаній, які не відповідають вимогам жодного з рівнів, знаходитимуться в лістинговому реєстрі. Проте його функції і призначення залишаються абсолютно невизначеними. Представники компаній, які згідно з новим Законом будуть змушені пройти процедуру лістингу, категорично проти її запровадження. На їхню думку, вона не сприятиме розвитку фондового ринку України, адже учасники ринку, не зацікавлені в залученні інвестицій, шукатимуть шляхи, щоб уникнути лістигу. Більше того, ще не визначені санкції до емітента, який не пройшов обов’язковий лістинг, адже норм, які встановлюють відповідальність за порушення цієї процедури, немає. Крім того, оскільки вимога про обов’язковий лістинг компаній не має аналогів у сучасному корпоративному законодавстві інших держав, запровадження цієї процедури зашкодить іміджу України в очах іноземних інвесторів і зменшить інвестиційну привабливість української економіки.
Ризики примусового лістингу
Запроваджуючи обов’язкову процедуру лістингу, законодавець недооцінив ризики, які створює для товариства примусовий лістинг. Він несумісний із природою виходу емітента на організований ринок цінних паперів, адже цей вихід є складним, відповідальним і ризикованим бізнес-рішенням. Примусовий характер лістингу налякає реальних і потенційних емітентів, які шукатимуть інші джерела залучення коштів (менш витратні та більш прогнозовані).
За таких умов учасники ринку шукатимуть шляхи уникнення лістингу. Найпершим і найочевиднішим виходом є зміна організаційної форми компанії, адже обов’язкова процедура лістингу передбачена лише для публічних акціонерних товариств. При цьому слід пам’ятати, що згідно із Законом "Про акціонерні товариства" приватні акціонерні товариства не мають права продавати свої акції на фондовій біржі.
Важливим є і питання про можливі санкції за невиконання вимог Закону про обов’язкове проходження лістингу. Практики застосування таких санкцій поки немає. Але вже зрозуміло, що прямих важелів впливу на порушників ані Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, ані біржа не мають.
